Наталія Гордієнко - Розбитий час

Я не вірю людським обіцянкам.
Це слова, що летять в пустоту.
Тільки час у дзеркальних уламках
Розкидає в словах німоту.

Я не вірю, життя так навчило.
Опікалась брехнею душа.
Мою віру ті люди спалили,
Хто кидає на вітер слова.

Не спинити годинник руками
І не вклеїти лист в календар.
Я читаю лише між рядками
І не вірю в солодкий обман.

Я не стану ловити обмани.
З мене досить підступного зла.
Я зніматиму з себе кайдани,
Що колись випадково