Pavlo Marchenko - Люблю

Засинає вечір в золотій імлі,
Тихо гаснуть зорі у далекій млі.
Ти стоїш, мов осінь ніжна і ясна
І мені здається — ти моя весна.
По алеях вітер розсипає листя,
На долонях неба — вечора намисто.
По опалих листях я до тебе йду,
Знаю, що з тобою щастя знайду.

Люблю — тобі хай прошепоче вітер у цей вечір,
А дощ симфонію кохання хай заграє.
Осіннє листя золотом покриє твої плечі
І моє серце від любові заспіває.
Люблю — почуєш ти у жовтім листопаді,
Крізь шелест листя, крізь осінні небеса.
Люблю — звучатиме в вечірній прохолоді,
Нас заворожить осені краса...