Pavlo Marchenko - Політ

У тиші ночі запалає зірка,
І місяць сріблом торкнеться води.
Наша любов — незвідана доріжка,
Що крізь тумани нас веде завжди.
Я чую подих твій у небі синім,
Твій голос лине ніжно крізь віки.
І ми з тобою у безмежжі вільні,
Де не існує відстані й пітьми.

Політ… Політ… У небо до зірок,
До щастя вічного зроби лиш крок.
Політ… Політ… Крізь простір і крізь час,
Де цілий Всесвіт створений для нас.
Лети зі мною ввись, за небокрай,
Де не кінчається любов, наш теплий рай.
І хай душа торкається небес,
Моя любов ти, чудо із чудес...