Мар'ян Гаденко - Пані осінь

Ви ніколи не станете ні моєю дружиною, ані коханою.
І в думках я не часто по імені зможу назвать.
Ви залишитись тільки незбагненною гордою панною,
Пані осінь - уста уві сні шепотять.

Ви не маєте й тіні кокетства, чи юної заздрості,
Й не міняючи вас журавлями курличуть літа,
А в глибинах очей стільки смутку й тихої радості.
Осінь злою буває, у вас же вона золота