Саша Чемеров - Чай

Чай, чай з присмаком кориці.
Плакати чи веселитися?
Ні правди, ні любові – нуль,
Нуль, нуль, нуль.
Біль, біль, самотність у столиці,
Тут ні дружби, ні довіри, в спину тисячі шалених куль,
Куль, куль, куль.
Чай, чай з присмаком кориці.
І не пʼється, і не спиться, і на місці не сидиться – ні, ні, ні, ні.
Торт, торт крем і полуниця,
Хто тут мафія, хто вбивця?
Ніч настала і все місто спить.

Порвали кордони сліпі купідони
І знищили в нуль лінію оборони.
Збрехати собі, що це все просто сниться
І шрами ховати на тілі столиці.
Все одно, все одно.

Ноу, де всі ті обличчя, плечі, руки, в серце спиці?
Знову ти без одиниці нуль,
Нуль, нуль, нуль.
Сльози ллються без контролю,
Лізуть демони на волю,
То летить, то завмирає пульс, пульс, пульс, пульс.
Спи зі мною, грай зі мною,
Бий по щоках, поливай водою.
Тут спокій знайде тільки проклятий
Тут з розуму не зʼїде тільки святий