Надія Гураль - Чари осені

Заблукала десь, загубилася,
Серед осені зупинилася,
Оглядалася, що ж це діється -
Чи то мариться, чи то мріється?..

Осінь росами умивалася,
В золоту фату одягалася,
Молодим дощем ніжно сипала
І мене кудись тихо кликала.

Понад річкою біле марево,
Ти поклич мене - будем парою.
Чари осені будем пити ми,
Одного тебе вік любитиму!

Відшукай мене поміж зливами
Вірю: будемо ми щасливими.
Хай багряний лист тихий просені
Подарує нам чари осені.