Катерина Рабчун - Навчилась цінувати те, що є
Слова пісні
Навчилась цінувати те, що є
І більшого в життя не вимагати.
Господь, що треба, сам того дає...
А все, що зайве варто відпускати.
Навчилася не вірити пліткам,
І не боятися того, що скажуть люди...
Іду давно наперекір вітрам,
Не оглядаючись як чую пересуди...
Навчилася ховати біль і страх
І сліз своїх не лити надаремно...
З останніх сил триматись на ногах,
І до людей відноситись "взаємно".
Життя навчило істинним речам-
Не йти туди, де більше не чекають.
За силу цю завдячую рокам,
Які так мудро досвідом навчають.
А все-таки, як вмію так живу
І помилятися давно вже не боюся...
Буває падаю, та з вірою встаю
І як би не було, кажу - "Прорвуся!"....
І більшого в життя не вимагати.
Господь, що треба, сам того дає...
А все, що зайве варто відпускати.
Навчилася не вірити пліткам,
І не боятися того, що скажуть люди...
Іду давно наперекір вітрам,
Не оглядаючись як чую пересуди...
Навчилася ховати біль і страх
І сліз своїх не лити надаремно...
З останніх сил триматись на ногах,
І до людей відноситись "взаємно".
Життя навчило істинним речам-
Не йти туди, де більше не чекають.
За силу цю завдячую рокам,
Які так мудро досвідом навчають.
А все-таки, як вмію так живу
І помилятися давно вже не боюся...
Буває падаю, та з вірою встаю
І як би не було, кажу - "Прорвуся!"....