Пісня - Колись, як срібло упаде на скроні
Слова пісні
Колись, як срібло упаде. на скроні.
І павутинка доторкнеться до обличчя.
Її я запрошу на танець.
Візьму долоні і зрозумію, що не надивився.
Ти та, з якою хочу зранку прокидатись.
І милуватися тобою, поки спиш.
Від ніжності у серці задихатись
І слухати тебе, коли мовчиш.
Я дякую за нашу зустріч небесам,
За віру, що ти в мене вселила.
Її я збережу, нікому не віддам.
Ти справді подарувала мені крила.
І павутинка доторкнеться до обличчя.
Її я запрошу на танець.
Візьму долоні і зрозумію, що не надивився.
Ти та, з якою хочу зранку прокидатись.
І милуватися тобою, поки спиш.
Від ніжності у серці задихатись
І слухати тебе, коли мовчиш.
Я дякую за нашу зустріч небесам,
За віру, що ти в мене вселила.
Її я збережу, нікому не віддам.
Ти справді подарувала мені крила.