Кошик Добра - Я більше не боюсь

Роки летять, мов птахи над водою
І кожен з них - як спогад непростий
Не зупиню, не крикну я з журбою
Їх не повернеш, як вже не проси...

Я вже не та, що вірила у казки
Я вже не та, що мовчки все терпіла
Тепер в мені і досвід і підказки
І сила та, що в серці забриніла.

Я більше не боюсь своїх років
Вони мені як ордени на грудях
Я розпрощалась з зайвим без жалів
Щоб вільно жити в радості й у людях