Валерій Гуменюк - Подай мені руку (LeriOne)

В бетонних лісах ми шукаємо дорогу.
Світ у вікні, мов застиглий вогонь.
Храми будуємо чужому Богу,
Та немає тепла від холодних долонь.

Мрії, як попіл, між пальців тікають.
А душу ховає рекламний туман.
Куди невідомо герої зникають.
Серце мовчить, замість нього екран.

Подай мені руку, торкнись моїх пальців,
щоб не згубився мій голос в імлі.
Всі проти всіх у кривавому герці.
Місто покинуте, дім в самоті.

Не вдасться летіти на зламаних крилах.
Світло в очах - це лише від вітрин.
Діти ростуть у закритих квартирах,
Не знайдуть себе, не пізнають причин.