Бандерівський Біт - Алкашем ти мене називала

Алкашем ти мене називала
Всеодно до безтями кохала
Випливав так траплялося в долі
Та душа моя лине до болі

Скільки літ прожили і незгоди були,
Та назавжди удвох, ми навіки удвох.
Поєднав нас так Бог
І печалі були, і грошей не було.

Мабуть, нам так на зло,
Щоб навчилися ми зло змінить на добро.
Хоч горілку я пив та дружину гнівив,
Но безмежно любив.
Так і зараз люблю.