Роман Котко - Твій голос сумний

Ні, не кажи, що знов сумна,
Бо ж не я винен, що ця війна.
Знову в телефоні тиша й сльоза,
А в небі над нами реве гроза.
Ти не мовчи, скажи хоч слово,
Як там удома, як живеш здорово?
Як наші діти, чи все гаразд?
Чекаю твого "Привіт!" в якийсь час.

Бо ж ти не винна, і я не винен,
Що доля розділила нас, як дві половини.
І телефон наш, як тонка нитка,
Тримає любов, яка завжди є в нас.
Я ж не винен, що доля так вирішила,
Я просто захищаю свою країну.
Я не винен, що ти вдома,
Я просто не хочу залишати вас самих.