Юрій Вольф - Зникаю

Допоки є відчуй мене
Я кричу в пустоту
Посеред застиглих незнайомих лиць
Ти не чуєш, та малюєш
Фентезійні драми другосортних дурниць
Як же я втомився плавити той лід
Коли ж брудний розтане в серці слід?
Відчуваю, що зникаю...
Ти прийми мене таким який я є
Допоки є