Pavlo Marchenko - Білим снігом стану

Я наче сніг холодний, білий, чистий,
То з неба падаю, то з вітром десь лечу.
Туди де світло ясне, тепле, променисте
В світінні тому хочу я зігрітись досхочу.
Хоч і розтану в ньому, пропаду, згублюся,
В очах бездонних десь себе знайду.
Сльозами сніжними я рук і вуст торкнуся,
На плечі легко снігом я впаду...

Я прилечу до тебе, під твоє вікно
І снігопадом бІлим закружляю.
Любов моя, немов терпке вино,
Ти пригуби його, я так того чекаю.
Я розчинюсь в тобі і потечу,
Як кров до серця і в тобі розтану.
Від всього світу білого з тобою я втечу,
Як повернусь то знову білим снігом стану...