Pavlo Marchenko - Сніжинки

Сніжинки падають пухнасті з неба,
Я через зиму знов до тебе йду.
В цих хуртовинах ти моя потреба,
У заметілях білих стан я твій знайду.
Тебе від всіх я украду і відвоюю,
Від холодів морозних я тебе спасу.
Теплом зігрію, ніжно поцілую,
І на руках у світ любові понесу...

Сніжинки легко навкруги кружляють,
Зима дарує казку нам свою.
Коли два серця віддано кохають,
Шепочуть душі одна одній - Я люблю...
Твій погляд, мов весна і взимку гріє,
Прошу тебе мою любов прийми.
Хоч вітер з снігом так нещадно віє,
Ти підійди до мене поцілуй і обійми...