Віолета Кравченко - Батьки

Треба їхати! Чуєш? Треба!
Вже сусідський будинок згорів.
Тут щоденно летить хтось у небо,
Я прорвався до вас, зумів.

Мамо, чуєш? Збирай свої речі,
Найважливіше тільки збирай.
Ось рюкзак. Я закинув на плечі -
Бери тата і дім замикай!"

Мати мовчки стояла й дивилась
На будинок, де пам'ять жила.
В цьому домі вона народилась,
Тут до школи із братом пішла.

З чоловіком вони одружились,
У будинку і весілля було.