Pavlo Marchenko - Чорна BMW

Сідаю я в авто і згадую про тебе,
Ключ повернув й по місту зимньому лечу.
Від тебе смс , ти вже моя потреба,
Чекаєш, а я їду і у душі кричу.
Як я тебе люблю, без тебе вже не можу,
Сніг ліпить мені в скло, хурделиця мете.
Благаю нехай доля нам щастя наворожить,
Й навіки подарує мені одну тебе.

А ти сьогодні сядеш в мою чорну BMW,
Я украду тебе від всіх, від дня й від ночі.
Автівка через зиму нас у безвість повезе,
Візьму тебе за руку, глянеш мені в очі.
Ми на зупинці вийдемо під назвою любов,
Двигун я заглушу, підемо ми в життя нове.
Нам доля подарує не одну ще зустріч знов,
У світ кохання повезе нас, моя чорна BMW.

Ти у мені живеш, як серце в мені б'єшся,
Візьму тебе за руку, і вже не відпущу.
А як підеш до іншого, я знаю повернешся,
Я обійму тебе і все тобі прощу.
Ти йшла десь по шляхах, любов свою шукала,
Але твоя дорога до мого дому привела.
І я відчув, що ти мене одного покохала,
Все рідне, близьке ти у мені знайшла.