VOYTYA - Заносить

Мене заносить, коли про тебе знов подумав я.
Як згадую руки і твої солодкі, неземні вуста.
Мене надихаєш бігти за тобою ще десятки літ,
Але ти завжди тікаєш, і наздогнати я не міг.