Pavlo Marchenko - Запахли яблука

Вже й Спас пройшов, минає літо.
По стежці далі в осінь я іду,
І квіти радують чарівним цвітом.
У чорнобривцях - мамина любов,
Неначе сонце ніжно зігріває.
Торкнуся квітів тих я легко знов
І серце пісню з ними заспіває.

В жоржинах, мальвах душу відведу,
Бабусі рідної згадаю ласку.
Її молитви вслід, коли я йду
І на Великдень пишну, добру Паску...

Літа біжать - від літа до зими,
І від весни до осені так швидко.
Знов огортають спогади крильми
І знову рік новий за рогом видко.
Спливає час, його не зупинити,
В яскравих айстрах осінь відцвіте.
Та рідне все у серці буде вічно жити,
Все те, що незабутнє, дороге й святе...