Тарас Житинський - Любо братці любо

Любо, братці, любо, любо, братці, жить
З нашим отаманом не приходиться тужить

Із-за валки лунко, лунко в береги
Вдарили одразу короткі батоги
Батько нахилився, коня у кар'єр
Висікти сволоту, - цівку плечем впер

А першая куля, а першая куля
Порснула по мені, та й спасли ремні
А другая куля, а другая куля
Ранила коня ще засвітла дня

Любо, братці, любо, любо, братці, жить
З нашим отаманом не приходиться тужить

А третяя куля, а третяя куля
Цілила в мене, - мого коня мине
Як терпець урвався, то не налякать
Тільки дотягнуться, а на смерть начхать