Татіша - Вітер

Живи, поки волосся колише вітер.
Живи, доки сонце зранку встає.
Уяви, що ми ті самі щасливі діти,
Кому з неба посміхаються хмарки.

Вона сиділа навпроти і пила вино,
Їй так не личить біль, але це біль давно.
Тремтіли губи, в очах танув лід,
І ще б хвилинка, і весь цей світ сник.