VORONOVA - Ти не забув і я

Я зберігаю тишу як листи,
Що не дійшли до твого серця.
Ми так боялись правди й висоти,
Що загубили зараз… і колись, і вперше…

Я вчуся дихати без твоїх рук,
Без ще хвилини, без «не йди».
Час не лікує — він стирає звук
Того, що мало бути назавжди.

А погляд не сховаєш у тіні,
А руки тягнуться до тебе знову,
А ми все ті у новім дні…
І цілий світ неначе проти нас у змові…