Олег Жолтіков - Синя вічність

Море наснилось гомоном чайок,
Пісня прибою чарує на мить.
Серце, як друга – море зустрічає.
Серце, як пісня, птахом летить...

О, море, море, твоя величність
Так ненадовго дарує прибій...
Море, поклич мене у синю вічність,
Мої вітрила на крилах надій!..

Зорі як мрії в пошуках ласки
Крізь синю вічність летять до Землі...
Море назустріч їм наче із казки
На синіх долонях несе кораблі...