LIANA - Не осінь

Розмальовує дощем вечірнє місто,
Вулиці пусті,
Та моїй душі не вистачає місця,
Від цих почуттів
Знаєш як без тебе сумую, сірі будні я розфарбую
Спогадами кидає в жар
Хоч розлуки море, він завжди зі мною,
Й буде тільки так!

Бо осінь не осінь!
І від дощів не холод, так вогонь кохання горить.
І сльози не сльози!
Зникають як на сонці тануть роси
поруч із ним.