Артем Лоік - Літературний тан

Є вулиця Петлюри, нехай він полтавчанин,
та в нього словом плюну, бо він стратив Болбочана!
Не тих ми прославляємо, як зуби не точи на
це все — на новий лад співаємо вірші Тичини,

гребемо вдало лайки, та він слухав агентуру,
вмістився в балалайку і зламав свою бандуру!
Якби не тільки слух, це стадо наше мало, — нюх,
тоді б, можливо, надихав естраду Маланюк!

Хоча навіщо сенси, якщо рими умістилися
на біт, і вже нема ані стилету, ані стилосу!
Остигли всі рядки, стали попсовими холопами,
та гарячі тексти навіть у холодного Холодного!

Козакам б’єм тости, це правильно, та «енки»
стоять у «Чорних запорожців» і Петра Дяченка!
Які жодного разу(!) нікому не програли,
та про це мовчали всі русифіковані програми