Віталій Данилюк - Осінній сніг

Осінній сніг з'явився несподівано
Лише на час у місті заблукав...
Забув про осінь і кружляв замріяно
І марив що його прийшла зима

Чому не дочекався щоб по холоду
Іскритися під променем ясним
У листя падав, в потемніле золото
Та під дощем розтанув наче сни.

Ти як той сніг непроханий не гаданий
Увірвалась в душу серце розтривожила
Я думав що навіки будем разом ми
Але тепер це стало неможливо.

Ніч обіймає, тишу ллє по вулицях
Нестримна осінь вкрала спокій мій
Все як тоді крижинки в світлі мружаться
І наче наші тіні у вікні