Юрій Іваськевич - Птахи (Культурний десант)

Під вечір сніг висріблює дахи
І вабить, як в дитинстві, та даремно.
У сиву ніч здіймаються птахи –
Моя брати летять у небо темне.

Я шепочу їм: “Не летіть, не треба.
Прошу, побудьте тут іще”. Та схоже
Вони лишатись на землі не можуть
І відлітають, щоб тримати небо.

В ту мить, коли зоря зійде
У мандри небосхилом,
Почую шелест крил –
Ось ще один злетів.

Я знаю – небо не впаде –
Його тримають крила
Моїх братів,
Моїх птахів.