Dj Taras - На вічну пам’ять Котляревському

Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину;

На калині одиноке
Гніздечко гойдає,
А де ж дівся соловейко?
Не питай, не знає.

Згадай лихо, та й байдуже…
Минулось… пропало…
Згадай добре — серце в’яне:
Чому не осталось?

Отож гляну та згадаю:
Було, як смеркає.
Защебече на калині
Ніхто не минає.

Чи багатий, кого доля,
Як мати дитину.
Убирає, доглядає,
Не мине калину.