Віолета Кравченко - Лиш твої очі (Nezlamna Vi)

Кожної ночі в двадцять три сорок три,
Вона в смс набирала знайомі слова:
Бережи себе і завтра мене набери,
Можеш мовчати як слів немає, бува...

Мені треба знати єдине, що ти живий,
Що в небі зоря твоя досі мені мерехтить.
Я більше не маю змоги казати " мій",
Та сил і бажання не маю тебе розлюбить."

Кожного ранку, кожної ночі,
Лиш твої очі, лиш твої очі..

І кожного ранку рівно о восьмій нуль сім,
Її телефон набирав лиш один абонент.
Слів не було, та ця тиша була, як грім,
Крик їхній чули сузір'я й паради планет.