Діана Соха - Чомусь всі знають, як я маю жити

Чомусь всі знають, як я маю жити..
От тільки я сама того не знаю!
Ви ж знаєте, як їсти мені, пити...
Бо я не так іду, люблю, страждаю..

І хто ті правила життя мого придумав,
Ви ж не йдете усі мою дорогу?!
А буде так лиш, як Господь задумав
І ні до чого ж тут перестороги!

В чиїх очах така вже я погана?
І на кого самі в житті рівнялись?
Та й репутація в самих не бездоганна,
Святі, чомусь, мені ще не траплялись.

Ви розберіться краще вже в собі
Й мені, я вас прошу, не дорікайте!
А я ж ні в радості своїй, ні у журбі
Не підлаштуюся під вас, ви так і знайте!!!

І дозволу я в вас не попрошу ..
Попереду вже менше, чим прожИто..
Я й по снігу босоніж побіжу,
Якщо захочу... І не вам судити!

Моє життя й гріхи, також мої !
Й хай будуть колючки там, а не рози.
Ви ж залишіть повчання вже свої...
Моє життя - мій біль і мої сльози!