kryzhana - Довічна субота

Сонце повзе по шпалерах, як злодій,
А я у навушниках — в полоні мелодій.
За вікнами чути симфонію шин,
Гудіння тривоги й сигнали машин.

Хай сонце малює на стінах узори,
Я сховаюсь від світу, засунувши штори.
Сьогодні я — вільна, сьогодні — бунтар,
Ігнорую я графік і календар.

Місто прокидається,
А я лише лягаю спати.
Промені очей торкаються,
Так не хочу вставати.

День розквітає, хай світ зачекає,
Ковдра пухова від бід заховає.
Десь там дорослі спішать на роботу,
А ми оголосим довічну суботу.