Віолета Кравченко - А ти не обіцяй (Nezlamna Vi)

А ти не обіцяй любити аж до смерті,
А ти не говори, що ти моя навік.
Я в пам'яті твоїй давно зумів померти,
Та в пам'яті моїй іще живе твій сміх...

Хоч дивно, та у снах вертаюся до тебе,
Цілуючи вуста, лечу неначе птах.
Не обіцяй мені, не обіцяй, не треба,
Що вся твоя любов лежить в моїх руках.

У них лишився прах від мрії та надії,
І навіть сподівань чомусь давно нема.
Як хочеться забуть тебе, та я не вмію,
Ти там, де ще весна, а я де вже зима.

Не обіцяй мені любити аж до смерті
І не пиши в листах, що ти моя навік.
Від цих болючих слів так хочеться померти,
Без тебе ще один закінчується рік....