SUDNO - Я промовчу

Так багато, що є сказати.
Cлів не вистачає на всіх,
Тих людей, яких час настав.

Так багато ще плакати.
Сліз не вистачає на всіх,
Тих людей, яких я не знав.

Вітер дме, а життя іде.
І де ми тут?
Нас вже немає, нас не знайдуть.

Наша книга списана вже під нуль,
Мої діти любов мою не відчують,
Але я промовчу...

Все, що сяє те злато,
Все, що біле то сніг.
Правду шукаю в кожній брехні.

Так багато ще переживати,
Та небагато так жити,
Тобі і мені.

Вітер дме, а життя іде.
І де ми тут?
Нас вже немає, нас не знайдуть.