metaMORION - Говори

Говори, як добрі та лихі поснуть,
Розкажи, мені про те чого не чув,
Бо я ж нікому, навіть хай прийдуть,
Німим як ти для них я завжди є і був.

Твій крик, щоразу застрягає в грудях,
Твій плач, ніколи не почують люди,
Слова, прикуті ланцюгами до стіни.
Чекай, нехай вони поснуть та говори...

Хочеш плач, біля тебе помовчу,
Чи молись, я кілька слів прошепочу.
Увʼязнені, з мільйонами таких як ми,
Коли поснуть, приходь до мене й говори...