Саша Чемеров - Місто Наречених

Босими ногами бігла по стерні
Так хотіла відірватись від землі
Полетіти в небо щоб зустрітись з ним
Як тоді усміхненим і молодим
Крила втомлені тебе тягнули вниз
Вишита сорочка змокла вся від сліз
Янголи тобі кричали з висоти
Зачекай ще не лети

Від вітрів шалених
В місті наречених
Всі хати без вікон і дверей
Ні не плач не треба
Розійдеться небо
Поверне вогонь твій Прометей
Люби його, навічно він живий

Його душу там оберігає Бог
Твоє серце буде битися за двох
В честь його троянди білі посади
Й квітками любові зацвітуть сади
Скоро вже весна спаде з лелечих крил
Зникне біль та сум твій аж за небосхил
Янголи тобі співають з висоти
Зачекай ще не лети